У самому серці Ужгорода, на площі А. Бачинського, стоїть величний Ужгородський греко-католицький кафедральний собор — історичний символ міста та духовний осередок для багатьох вірян. Ця церква не тільки місце для молитви, але й справжній шедевр архітектури, який вабить туристів своєю історією та унікальністю.
Історія заснування
Собор був заснований 31 серпня 1640 року за дарчою грамотою графа Івана Другета на користь ордену єзуїтів. Попри те, що будівництво перервалося війною між Трансільванією та Австрією, вже у 1646 році храм був освячений. За його стінами відбувалися події, що змінювали його долю, зокрема передача храму Мукачівській греко-католицькій єпархії в 1775 році після розпуску ордену єзуїтів.
Архітектурні зміни у XIX столітті
У XIX столітті собор зазнав значних змін. Інтер’єр храму було відновлено: встановлено новий іконостас, стіни та стеля були розмальовані, а на вході з’явилися портик і колони. За часів єзуїтів збереглися лише бічні вівтарі центральних каплиць із образами “Коронація Марії” та “Богородиця з Дитям та предстоячим учнем”.
Радянський період і повернення собору громаді
Прихід радянської влади змінив долю собору, передавши його православній громаді. Однак у 1991 році, після десятиліть відсутності, храм знову став греко-католицькою церквою. Сьогодні він продовжує бути місцем регулярних богослужінь та духовного спілкування.
Значення собору сьогодні
Ужгородський греко-католицький кафедральний собор є не просто місцем для молитв, але й символом відродження, історичною пам’яткою, що приваблює паломників та туристів з усіх куточків світу. Його архітектурна краса та історична цінність роблять цей собор однією з найважливіших візитних карток Ужгорода та Закарпаття загалом.
Відвідування Ужгородського греко-католицького кафедрального собору є обов’язковим пунктом для кожного, хто бажає зануритися в історію та культуру Закарпаття. Його стіни розповідають історії минулих століть, а його духовність зцілює та надихає.