Компанію внесли до переліку ризикових платників: що відбувається з бізнесом далі

Бізнес

Зазвичай про новий статус компанія дізнається з рішення в електронному кабінеті або після зупинення чергової податкової накладної. Банківські рахунки продовжують працювати, договори залишаються чинними, проте покупець не отримує податковий кредит за незареєстрованою ПН. Юридична компанія BIRES супроводжує процедуру від аналізу рішення ДПС до підготовки пояснень і подальшого оскарження, а більше інформації на сайті допоможе ознайомитися з послідовністю такої роботи.

Що насправді означає статус ризикового платника

Внесення до переліку не анулює реєстрацію платника ПДВ і не забороняє підприємству продавати товари, приймати оплату чи підписувати договори. Основна проблема виникає під час реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування. Система бачить ризиковим уже самого платника, тому зупинення може стосуватися різних операцій, а не одного спірного постачання.

Для покупця це означає відсутність податкового кредиту до моменту реєстрації накладної. Через це менеджерам доводиться пояснювати затримку клієнтам, фінансовому відділу постійно контролювати рух коштів, і при цьому керівник намагається зберегти контракти і втримати клієнтів.

З чого почати після отримання рішення

Спочатку бухгалтер має завантажити рішення з електронного кабінету та перевірити зазначений критерій ризиковості. Важливо побачити, чи назвала ДПС конкретну операцію, контрагента, код товару або іншу податкову інформацію. Формулювання буває загальним, тому з нього не завжди зрозуміло, які саме факти потрібно спростувати.

Після цього керівник разом із бухгалтером або юристом відновлює повну картину діяльності підприємства. Якщо суть в тому, що податкова сумнівається в реальності бізнесу, окрема накладна чи договір їх не переконають.

Які документи показують реальну роботу компанії

ДПС потрібно надати пов’язаний комплект доказів. Залежно від виду діяльності до нього можуть входити:

  • договори з постачальниками та покупцями;
  • рахунки, видаткові накладні й акти виконаних робіт;
  • банківські виписки та платіжні доручення;
  • товарно-транспортні й складські документи;
  • договори оренди офісу, складу, техніки або транспорту;
  • відомості про працівників та їхні функції;
  • документи на обладнання, виробничі приміщення й інші активи;
  • сертифікати та паспорти якості, якщо їх потребує продукція.

Документи мають відображати цільну картину. Наприклад, для продажу товару компанія показує його придбання, оплату, перевезення, приймання на склад і подальше відвантаження покупцеві. Якщо частину робіт виконував підрядник, до пояснень додають договір, акт і підтвердження оплати його послуг.

Що відбувається після подання пояснень

Інформацію та копії документів підприємство подає до ДПС в електронній формі. Комісія регіонального рівня має розглянути матеріали протягом семи робочих днів після їх надходження. Рішення про відповідність або невідповідність критеріям ризиковості надходить до електронного кабінету.

Якщо підприємство виключили з переліку, потрібно окремо перевірити стан уже зупинених накладних. Подальші дії залежать від кожної ПН та підстав її блокування. Саме виключення компанії з ризикових не варто сприймати як сигнал, що всі попередні питання вже автоматично закриті.

Як діяти після відмови

Негативне рішення потрібно читати разом із попередніми поясненнями. Іноді комісії бракує конкретного документа, який можна додати під час повторного подання. Якщо підприємство вже надало повний комплект, а ДПС не оцінила докази або знову використала загальне формулювання, юрист може готувати адміністративну скаргу чи позов до суду.

Кожне нове подання має посилювати позицію компанії. Завдання підприємства полягає в тому, щоб показати логіку своєї роботи й документально спростувати саме ту податкову інформацію, на якій ґрунтується рішення про ризиковість.

Ужгород